Home

Advertisement

Previous 15

(no subject)

.
якщо комусь цікаво, azh зробили дуже гарний подкаст присвячений post-rock музиці:
занурення
right click & save {57.4Mb, 48min.}  тут є перелік треків і обкладинки.

дуже погоджуюсь із тим, що пост-рок є сучасною академічною музикою!
.

(no subject)

.
апдейт до попереднього  допису:

завтра,  у суботу, під час читання музичного супроводу
не буде

.

(no subject)

.
цієї суботи 21го березня мій найулюбленіший український поет Остап Сливинський презентуватиме у Харокві нову збірочку 'м'яч у пітьмі'!

для мене Остап, наче trip-провідник, що уривчастими мерехтливими верлібровими візіями занурює у спогади майбутніх сновидінь, його алкемічні напів-слово-сполуки, наче млосна афазія, яка разом із тим уникає заяложеної абсурдовости, допомагають звільнитися від умовности мови, перетворитися у ахронічну чуттєвість, необмежено перетікати у несподівано-жаданні місцини поза географією. якщо спробувати вигадати означення його творчости, то напевне це дещо штибу 'амбієнт-пост-поезія', чи то 'замість-поезія', або 'повз-поезія'.

маємо бажання і нагоду спробувати долучитися до Остапа із нашими музичними пошуками. на жаль, бо нас розділяють 1000 кілометрів, а можливо й на ліпше, доки що не робили жодних спільних репетицій, та сподіваємося, що імпровізація має вийти непогано і не зіпсуємо читання.

відбуватиметься імпреза у
агаті, початок о 17:00, вхід 'умовно-безкоштовний', тобто прохають зробити замовлення, можливо, кава, мате, тощо на 15грн.

.

(no subject)

.
аа         а аа    ааа  а             а аа   а а а    а а аааааа   а   аа ааааа     аа ааа а а   аа  а  Весна це потужний наркотик!
розриває, розчиняє, розгортає, обертає, прикваплює, забарвлює єєєє є є є    є  є є є єє       є є є   є  є   є

чому кажуть буцім дух 60тих вщух і зник?
чого
лише варті мої улюблені 'Grizzly Bear', 'Animal Collective' та 'Panda Bear', і багато інших!
я невиправний гіппі.

зі: кличте мене гуляти!
.

(no subject)

.
нарешті переглянув 'happy people' Олександра Шапіро - уххх! у захваті! виверт свідомості! хоча й на початку виникало бажання вимкнути це кіно, але чим далі, тим більше захоплювався і занурювався, розумів і не розумів одночасно. мистецтво не має гарно відповідати на запитання, а навпаки ставити ті, найособливіші. тож зараз маю багато над чим поміркувати.
але й яка опреаторська праця, які живі кадри, і мерехтливе, некероване, настроєве, ритмізоване сприйняття невблаганного оточуючого простору, ніби оброблене phaser_ом! заворожує! красномовні слова Германа: 'ударная доза абсурда'. але саторі усе ж досяжне!
дивно, але актор Віталій Лінецький, що виконує роль Саши Бомбізо, мені дуже схожий на Олександра Чемерова ) .

Шапіро справді український митець світового рівня! і зфільмовано усе у Києві - краса! от саме кому потрібно екранізовувати Виктора Пелевина, а не усіляким Гинзбургам - бачив лише трейлер до 'generation P', але цього й досить. те саме з моїм улюбленим 'обитаемым островом' Стругацких, який ніщивно зіпсував Бондарчук. російське сучасне кіно це якийсь недо_голлівудський жах з 'русскім' ментальним бридким присмаком. звісно, за певним вийнятком, деякі стрічки мені подобаються, наприклад, таємничий 'коллекционер' Юрия Грымова, хворобливо-невизначена 'пыль' Сергея Лобана з моїм улюбленим Мамоновым,  життєрадісна 'прогулка' Пітером на одному подисі Алексея Учителя, ще інколи Рената Литвинова.

зараз мої сни на диво кольорові, об'ємні і несподівані. дякую моїм невидимим режисерам.

у 'книзі сновидінь' Боргеса найбільше мені сподобався 'беспробудный сон Баоюя' Цао Сюэциня! це дуже моє!

. )
.

(no subject)

.
імла
вогко
на ччоррних вологих гіллях брякнуть ччоррно-олійно-лискучі воррони, наче стиглі плоди виснаженої зітлілої зими – небіжчиком, вона безпорадно розпросталася довкруж дерев і будинків, і галасливі вранішні птахи, ніби посланці весняного ноєвого ковчегу, промовисто відспівують їй панехиду
сподіваюся, Лютий не виправдає власної назви, бо вже дуже кортить помандрувати десь, не турбуватися щодо теплого притулку вночі і безупинно вештатись
інколи сонячні промені вже продряпуються крізь сірі важкі хмари, й тоді робиться надзвичайно втішно, на шклянках стрибають сонячні зайці і у вухах ісландські морські ведмеді
};-)
погляд прагне зачепитись за шось гарне – зазвичай зараз це діти, кумедні малі іншопланетяни, у їх очях набагато більше сенсу і життя ніж у дорослих.

вдячний зимі насамперед за красиві дерева, коли кожне найдрібніше віття вбиралося сріблястою памороззю, ніби витвір ретельного скульптора, за перегони у бобслеї, зробленого з паперового пакунку від рефрижератора, за акробатичні витребеньки і пірнання у кучугури снігу, за затишок і тепло від перебування разом, це сприймалося особливо коштовним, за психоделію, коли лежали вдома на підлозі і вмикали одразу 2 айподи з відмінною несумісною музикою, один з яких ще й оброблювали гітарним процесором, і здавлося, ніби простір великим гвинтом розшаровується на скибки, а час перетворюється у щільне желе, що проковтувало і знерухомлювало нас, наче бурштин комах..
ще дякую Орханові Памуку за 'сніг' і Харукі Муракамі за 'мертве місто', та Мілораду Павичу за 'еротичні історії' і особливо за 'оповідь про душу і тіло'.

.

зробили сторінку на last.fm )

.
виступ у Че відбувся досить непогано. звучання у цьому закладі вельми добре, за винятком кількох дрібниць, якби ще б власники не занедбали колишню музичну стратегію, але це вже інша тема.
вдячні нашому барабанникові Владу за наполеглевість і бажання музикувати, бо саме через це нарешті зібрали до купи хоча б частинку нашого матеріалу. вдячні друзям, які нас слухали чули і відчували. також дяка звукорежисеру, який навіть зробив запис під час виступу, тож маємо такі-сякі, але демки! звісно ми хвилювалися і наробили багато помилок, і усвідомлюємо, що нам ще працювати і працювати, та усеодно враження гарні!
тож, наразі маємо сторінку у last.fm 
junipertree і у myspace.com  -  junipertreeband з шматочками живого ґіґу! там і гітари розлаштовувалися і ритми збивалися, але слухати начебто зтерпно };-)
чекаємо на відверті відгуки  -  це дуже важливо!
.

(no subject)

.
у надвечірньому лісі зараз надзвичайно затишно, він наче причаївся під пелехатою сніговою ковдрою і приснув, та усеодно живий, аж відчутно як поволі й потужно дихає. простую навмання, дозволяю стежинкам обирати мене, не навпаки. думки струмують цівками диму. з-поза дерев час до часу ввижаються чудні істоти, на мить навіть ніби розрізняю їх риси і рухи, але одразу розчиняються і перетворюються у тіні, то звичне. у 'вухах' негучно лунає піано німців 'Swod' і 'Hauschka' і ambient харків'ян 'Moglass', а десь поруч шемріт  -  на гілці самітній ахронічний листок відчайдушно пручається вітрові і часу. це хибне усталене уявлення, що крихти снігу спадають долі до землі, насправді це залежить від фокусування зору: відносно одна одної рухаються урізнобіч, мов відштовхуються, або ж у променях світла здаються нерухомими, а інколи здіймаються угору, і їх швидкість змінюється від того чи дивитися на ті які поруч чи ті що далеченько. якщо поглянути у бік міста  -  небо над ним захоплене брунатною загравою, та опівночі, як усі ліхтарі умить згаснуть, наче це Бог вимикає світло і засинає, воно поверне собі захмарену сірість. мариться, що втомившись і змерзнувши натраплю на дерев'яну хатину-хижу літнього волхва напалаену ялівцевими дровами і він ґречно запросить зігрітися і покуштувати горня запарених трав..

ніколи не шанував новий рік як особливе свято, але дуже подобається цей новорічно-різдвяний казковий настрій.

.

(no subject)

.
ооооу які ж ці японці шалені і навіжені!
обожнюю їх!
у них геть відсутні зайві клепки і гальма у голові!
долучився до спільноти
[info]avantsoundjapan і у ній натрапив на гуру нойзу Keiji Haino, дувуюся чому не чув про нього у минулому, адже він співпрацював із відомими і шанованими мною музикантами: Mike Patton, Thurston Moore з Sonic Youth, John Zorn і багато інших.

от, наприклад, урок від маестро
'noise for dummies' };-)  особам з нестійкою психікою і студентам консерваторії НЕ ДИВИТИСЯ };-)
а от ще неймовірний запис  -  це справжнісінький 'театр звуків'! у youtube він складається з 6тьох шматочків  -  передивився їх усі!
.

(no subject)

.
наступної суботи 27го грудня зробимо виступ під час фесту Indie.Challenge.One у Churchill's Music Pub

вхід коштує 30 гривень, початок о 19тій годині.

це не зовсім те чого хотілося б насправді, але принаймні це непогана нагода нарешті повернутися до живих виступів. готуємося у скаженому ритмі, виступ триватиме недовго, і на шаманства на сцені не матимем часу. радіємо, що відшукали барабанника Влада - він нам дуже подобається. а idm/ambient електронника досі не знайшли. ми пограємо першими, тож якщо прийдете о 21шій - не почуєте нас.
.

(no subject)

.
я вражений! аж дихання перехопило від захвату! 60тирічний kinetic sculptor Theo Jansen з Голландії створює, чи радше, дає життя дивовижним істотам.. вони рухаються самостійно і самовільно, не використовуючи інших джерел енергії окрім вітру, але так технічно не можна висловлюватися щодо них, бо вони насправді живі! самий їх батько нарікає ці диво-механізми тваринами: 'since 1990 I have been occupied creating new forms of life.'

на його цікавій сторінці ще розповідається про інші винаходи: цеппелін  'flying saucer' і новий різновид фотографічного фіксування об'єктів у реальних маштабах 'painting machine'.


нарешті я відшукав музичних улюбленців на пост.радянському просторі! -  math-rock/avant-garde/post-rock гурт з Росії 'I Am Above On The Left'  -  такі безкомпромісні експерименти мені саме до смаку! за настроєм нагадують старих добрих 'Sonic Youth'  -  а це порівняння багато чого варте!

.

(no subject)

.
дивина  -  надворі +10, у повітрі весняна свіжість, навіть на деяких чагарниках зелене листячко з'явилося! 
від тепла, зовнішнього і внутрішнього, я тану, і маю такий добрий і трохи ледащій настрій, і жодного бажання квапитись зі справами..
можливо зиму скасували цього року? але це ліпше ніж, якби був сніг, що перетворювався б миттєво у сіру багнюку.
а ще мені подобається, що вже кілька років поспіль качки зимують у місті, задивляюся у небо і неодмінно бачу їх,
і від цього робиться приємно і якось затишно.

Оленка подарувала мені 'дерево дощу'  -  воно зроблене з бамбуку і оздоблене етно орнаментами, отут приблизно розповідають стосовно цього перкусійного інструменту.

а ще принесла мені  'тібетську співаючу чашу'  і  'дримбу'
, тож у нас зараз маленький магічний оркестр!  };-)
про 'чашу' надзвичайно цікаво розповідають тут!
і відео для загальності враження:

хоча наша не така велика, але натомість гарна на вигляд
  -  з тібетськими звивистими санскритськими літерами, і гучить не гірше, та усе ж не так голосно.

мене вкотре тішать австралійці  -  слухаю зараз 'This Is Your Captain Speaking'  -  дуже гарна назва! подобається їх мінімалізм і доречна лаконічність, які притаманні і іншим post-rock острів'янам 'Because of Ghosts', де так само у складі гурту лише 3 учасники, і 'Lakes of Russia', який є one-man проектом, і неймовірним 'Laura'.
цікаво  -  відчуваю, що незадовго так само мріятиму помандрувати до Австралії у чергу за Ісландією.
  };-)

і от ще одне  -  довідався про спільноту anti_photo  -  це саме те, чого шукав! дуже post-rock_ові світлини, як на мій смак!
.

(no subject)

.
небайдужим до ганебного явища надмірного споживання, розбещеності і несправедливості у сучасному світі раджу подивитися пост [info]scady_sxe стосовно нонконформістського заходу у Києві.
маю із цього приводу багато неоднозначних думок, бо з одного боку  -  погоджуюся із мудрим висловлюванням 'кожному своє', і сперечатися щодо вартостей духовних і матеріальних марно, і власне, кожен отримує те чого прагне, бо обмеження існують лише у власній свідомості. але ж з іншого  -  наша Домівка-Планета є спільною, і вона лише одна, і не можна безвідповідально її руйнувати, так само, як і її коштовні вичерпні ресурси-дари належать усім, а не комусь окремо! і зрештою, хіба люди не мають піклуватися про інших? адже ж вони претендують називатися Суспільством Людей, а не чередою тварин!
але я не вважаю, що причина усіх складнощів полягає у існуванні олігархії, тощо, навпаки  -  справа у самому суспільстві, у байдужості пересічної людини, у тому, що люди задоволені їх нікчемним бездуховним життям. у історії небагато що змінюється, сучасні олігархи це такі самі давньоєгипетські фараони, а сучасні працівники, інженери і т.і. це такі самі сліпі раби, і гріх не скористатися нагодою запрягти їх у ярмо.
а щодо показових демонстрацій, також маю особливу думку  -  насправді ніколи нікому нічого не доведеш, лише тим, хто шукає альтернативи, і лише тому це має сенс. хоча б через те, що лише таким чином можливо потрапити до ефіру фашистських мас-медіа. а з іншого боку, якщо хтось у захваті від тьолок у шубах, купи залізяччя, що жере нафту галонами, і т.і., то іншим до вподоби постукати на барабанах на вулиці, співати й танцювати, медитувати, тож це гарний спосіб поспілкуватися із однодумцями.

а у маркеті поруч будинку зробили 'заохочуючі' написи понад 'соціальними' товарами  -  'купуй відразу!', і сміх і гріх.. якби ж написали 'одразу', то усе було б зрозуміло, а так виходить 'купуй бридоту!'.

і трішки приємного:
дуже подобається, окрім звісно музики, спостерігати за чарівною мімікою чудових індійських музик Ravi Shankar і Alla Rakha


до речі,
Ravi Shankar вже має вік 88 років, і досі музикує. а Alla Rakha мені дуже нагадує мого викладача з університету  -  одне обличчя  }:-)  ми ще жартома його кликали 'Пан Картоплян'.

дякуючи [info]07770 завантажив японців 'Mouse On The Keys - Sezession', слухаю і митикую  -  math-rock насправді у своїй сутності дуже подібний до free jazz!
.

(no subject)

.
оце я втомився.. виснажився фізично і морально до нестями.
але це цікавий досвід і стан.
пошуки й досліди тривають, час до часу перетворюючись у самовипробовування на міцність.

рухатися нема жодного бажання і змоги, тому сиджу із соком і нишпорю у всесвітніх тенетах.
затишно і спокійно.
слухаю у last.fm скандинавський автентичний фолк, і влучно до настрою натрапив на чарівну flash quest забавку samorost
, яку вигадали оці чехи. яка вона чудова! нагадує казки про мумі-тролів Туве Янссон і маленького принца Екзюпері. і зовсім не шкодую час, який гаю з її допомогою, зараз у другу частинку гратиму.



а цей
відеосупровід вони зробили для моїх улюблених данців 'Under Byen'  -  flash
яка краса! я завше наполягаю на тім, що Природа сюрреалістична містична і магічна, і вони це гарно зобразили!
.

(no subject)

.
я вперше піддався на ці жж-шні штуки і протестувався  -  у цьому смішному тесті на 'сексуальність' найкумедніше, це отака світлина бандуриста на нудистському пляжі:


цікаво, що саме він їм співає, що вони отако виструнчилися?!
гей, заграймо козаченьки!   ???
};-)
до речі.. )

а з бандуристів мені до вподоби лише експериментатор Роман Гриньків! на мої відчуття він доволі ambient і post-rock!

його сторінки у мережі на вікі і майспейс. згодом викладу сіді, які маю.

останнім часом захворів math-rock_ом! оце гарна музика  -  ірраціональна, абстрактна, непередбачувана, інколи по-дитячому життєрадісна, інколи скажена й важкенька, одночасно мінімалістична і насичена! настрій, наче гоцаєш влітку на ровері і відчуваєш яке неймовірно чудове життя і як багато несподіванок чекає навколо! дуже подобаються вже згадувані 'Giraffes? Giraffes!', японці 'Muddy World', ірландці 'The Redneck Manifesto', французи 'Chevreuil', 'Auto!Automatic!!', 'Hella', 'Ahleuchatistas'.
цікаво, а чи бодай хтось із цих музикантів насправді є математиком?  };-)

Previous 15

Advertisement

Customize